На перший погляд акустична гітара має просту конструкцію: корпус, гриф і шість струн. Насправді кожна невелика деталь впливає на зручність гри, стійкість строю та характер звучання. Розуміння, з чого складається гітара, допомагає швидше помічати причину деренчання, складного натискання струн або нестабільного звуку. А ще новачку легше доглядати за інструментом і правильно підготувати його до заняття.
Три основні зони інструмента
Будову акустичної гітари зручно розглядати від нижньої частини до верхньої. Корпус підсилює коливання струн, гриф відповідає за вибір нот, а головка утримує механізм налаштування. Усі ці частини працюють разом: струна закріплена біля підставки, проходить над грифом і натягується кілком.
Корпус формує основний характер звуку
Корпус складається з верхньої деки, нижньої деки та обичайок, які з’єднують їх з боків. Коли музикант торкається струни, коливання через підставку передаються верхній деці, а далі — усьому корпусу й повітрю всередині. Саме тому розмір, форма та матеріали гітари помітно впливають на гучність і тембр.
У центрі або трохи вище середини верхньої деки розташований резонаторний отвір. Декоративне кільце навколо нього називають розеткою. Усередині корпусу є система дерев’яних пружин. Вони зміцнюють тонку деку та допомагають розподіляти навантаження від натягнутих струн.
На верхній деці також закріплена підставка. Вона утримує струни та передає їхні коливання корпусу. У підставці встановлений нижній поріжок — вузька пластина, через яку проходять струни. Його висота впливає на відстань між струнами та грифом, тому самостійно підпилювати цю деталь без досвіду не варто.
Гриф допомагає знаходити потрібні ноти
Гриф з’єднує корпус із головкою. На його передній частині розташована накладка з металевими ладами. Коли струну притискають між двома ладами, її робоча довжина скорочується, а висота звуку змінюється. Позначки на накладці допомагають швидко орієнтуватися під час гри.
Між грифом і головкою стоїть верхній поріжок. Він спрямовує струни до кілків і підтримує правильну відстань між ними. Усередині більшості акустичних гітар із металевими струнами проходить анкерний стрижень, який допомагає контролювати вигин грифа. Його регулювання краще доручати майстру: невдалий поворот може погіршити висоту струн або пошкодити інструмент.
Головка відповідає за натяг струн
На головці розміщені кілкові механізми. Кожна струна намотується на окремий шток, а обертання ручки збільшує або зменшує її натяг. Що сильніше натягнута струна, то вищий звук. Справні кілки рухаються плавно й утримують положення без самовільного прокручування.
Струни нумерують від найтоншої до найтовстішої. Перша дає високий звук E, а шоста — низький E. Такий порядок важливо запам’ятати, щоб не переплутати струни під час роботи з тюнером.
Як налаштувати акустичну гітару за тюнером
Стандартний стрій шестиструнної гітари від найтовстішої струни до найтоншої виглядає так: E–A–D–G–B–E. Для першого налаштування найзручніше використовувати кліпсовий тюнер, застосунок із мікрофоном або вбудований тюнер електроакустичної моделі. У шумному приміщенні кліпсовий пристрій зазвичай працює стабільніше, оскільки зчитує вібрації через головку грифа.
На практиці настройка гитары за тюнером займає кілька хвилин, якщо виконувати дії послідовно:
- Увімкніть тюнер і виберіть хроматичний режим або режим Guitar.
- Зіграйте відкриту шосту струну та дочекайтеся, поки на екрані з’явиться нота.
- Якщо звук нижчий за E, повільно підтягніть струну відповідним кілком. Якщо вищий — трохи послабте її.
- Доможіться, щоб індикатор опинився в центрі й показував потрібну ноту без позначки дієза або бемоля.
- У такий самий спосіб налаштуйте п’яту струну на A, четверту на D, третю на G, другу на B і першу на E.
- Ще раз перевірте всі струни від шостої до першої, оскільки зміна загального натягу може трохи вплинути на вже налаштовані ноти.
Ударяйте по струні помірно й дайте звуку прозвучати. Надто сильний щипок на мить підвищує показник, а повторні часті удари заважають тюнеру стабілізуватися. Під час обертання кілка стежте не лише за стрілкою, а й за назвою ноти: випадково підтягнута не та струна може обірватися.
Чому інструмент швидко втрачає стрій
Після заміни нові струни певний час розтягуються, тому гітару доводиться перевіряти частіше. Нестабільність також з’являється через різку зміну температури, неправильне намотування на кілки або заїдання струни у верхньому поріжку. Якщо звук змінюється після кожного акорду, проблема не завжди вирішується сильнішим натягуванням.
Перед заняттям зверніть увагу на кілька ознак:
- витки струни на штоку лежать нерівно або перехрещуються;
- кілок рухається ривками чи прокручується без опору;
- струна видає клацання біля верхнього поріжка;
- відкриті струни налаштовані, але акорди вище на грифі звучать неточно;
- відстань між струнами й грифом помітно змінилася.
Останні дві ситуації можуть вказувати на проблему з мензурою, висотою поріжків або вигином грифа. Тут краще не експериментувати з анкером і підставкою, а звернутися до майстра.
Коли перевіряти налаштування
Гітару варто налаштовувати перед кожним заняттям, після перенесення з холоду в тепле приміщення та після заміни струн. Не залишайте інструмент біля батареї, під прямим сонцем або в автомобілі: різкі зміни температури й вологості впливають на деревину та натяг.
Знання конструкції допомагає ставитися до налаштування не як до формальності. Коли зрозуміло, де закріплена струна, як вона проходить через поріжки та чому корпус підсилює коливання, простіше знайти джерело стороннього звуку й не нашкодити інструменту необережним регулюванням.
